Коли в дитини нерівний почерк

Нерівний і негарний почерк ― це досить поширена проблема в початковій школі. Навчити малюка письму досить складно. Дослідження довели, що на початку навчання першокласники на уроці письма відчувають психічні та фізичні навантаження того ж рівня, що і космонавти під час старту.

Навички письма у дитини формуються пізніше за вміння рахувати або читати. Труднощі можуть виникнути, якщо у малюка недостатньо розвинена дрібна моторика.

Психологи і педагоги впевнені, що найкраще попередити всі ці труднощі, тобто зайнятися спеціальною підготовкою і тренуванням ще до школи. Для цього батьки мають знайти час для занять на півгодини з дитиною кожного дня, але не займайтеся цим з малюком під час підготовки до уроків.

Можна завести спеціального зошита для вправ, в якому малюк буде стежити за своїми успіхами.
Далі треба підібрати для навчання цікаві завдання, які допоможуть розвинути зорово-моторну координацію малюка. Наприклад, попросити дитину накреслити олівцем пряму між двома хвилястими лініями, не торкаючись до них.

Допоможе на заняттях і розфарбовування малюнків, де є дрібні деталі зображення. Дуже подобається діткам малювати по клітинках під диктування дорослих.

Для тренування пальчиків добре підійдуть: збирання конструктора з дрібними деталями, ліплення, складання головоломок, пазлів, складання візерунків з мозаїки, сірників, вирізання ножицями по контуру. Якщо у дитини є проблеми з почерком, можна спробувати навчити її вишивати, в'язати, плести з бісеру. Якщо труднощі не минають, швидше за все, вони пов'язані з недостатнім розвитком у малюка координації рухів взагалі. Тоді на допомогу прийдуть рухливі ігри, танці, спорт, гімнастика.

Поради батькам, які бажають виховати здібну дитину

1. Дитина — це не експериментальний майданчик для психолого-методичних новацій та апробацій, це не іграшка і не втіха, не «помічник» на старість.

2. Даруйте дитині батьківську любов, повагу, створіть умови для розвитку, дайте можливість їй жити власним життям.

3. Допомагайте, але не заважайте їм самим робити свій вибір.

4. Виховуйте дитину як рівну собі, тоді вона буде відстоювати власну думку, поважати інших, буде вільною, талановитою особистістю.

5. Спілкуйтесь частіше з дітьми, намагайтеся бути в курсі їх справ, підтримуйте їх у будь-якій ситуації, пояснюйте існування різних точок зору.

6. Підтримуйте родинні стосунки, влаштовуйте сімейні свята, ігри. Виховуйте дитину в гармонії з природою.

7. Дайте можливість дитині спробувати себе в різних напрямах творчої діяльності, не дозволяйте кидати розпочату справу, доки не отримаєте перших результатів, щоб зробити певні висновки.

8. Радійте успіхам ваших дітей.

9. Виражайте свою любов до дітей так, щоб вони її відчули.

10. Пам’ятайте, що проблеми дитини — це і проблеми батьків і починати щось змінювати треба спочатку з себе.

Як оцінювати шкільні успіхи своїх дітей

Правило 1. : заспокойтесь. Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні - все одно, що включити в автомобілі „газ” і натиснути на гальма.
Правило 2. Не поспішайте. Старий, вічний педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини все і зараз. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає зубрилкою і ненавидить учіння, школу, а може й ... вас.
Правило 3. Безумовна любов. Ви любите свою дитину, незважаючи на її успіхи у школі. Вона відчуває вашу любов і це допомагає їй бути впевненою в собі і подолати невдачі.
Правило 4. : не бийте лежачого. Двійка, а для когось і сімка – достатнє покарання, тому недоцільно двічі карати за одні і ті ж помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.
Правило 5. : щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати один – той, якого ви хочете позбавитися найбільше, і говоріть тільки про нього.
Правило 6. : вибирайте найголовніше, порадьтеся із дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труднощів, котрі найзначущіші для неї самої.
Правило 7. : головне : хваліть – виконавця, критикуйте – виконання. Дитина схильна будь-яку оцінку сприймати глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.
Правило 8. – найважче : оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та неуспіхами сусідського Івана.
Правило 9. : не скупіться на похвалу; будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки.
Правило 10 : виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися укорінюватися дитяча віра в себе і в успіх своїх навчальних зусиль.
Правило 11 : ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі, і вона спробує їх досягти.
Правило 12 : не рвіть останню нитку. Досить часто дорослі вимагають, щоб до занять улюбленою справою (хобі) дитина виправила свою успішність у навчанні. Якщо ж в дитини є хобі, галузь живого інтересу, то її треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це та ниточка, за яку можна витягнути дитину до активного життя у навчанні.

Для того, щоб усі правила виявились ефективними, необхідно їх об’єднувати: дитина повинна бути не об’єктом, а співучасником власної оцінки, її слід навчити самостійно оцінювати свої досягнення.